Єдина країна
Быть свободным – это ничто, стать свободным – это все! Карл Людвиг Бёрне

Мимолетная Цитатка :0)

Когда женщина, которой есть что сказать, молчит, тишина оглушает. (Анна и Король)

Так вбивали мій народ
12.09.2016 г.

До 1932 року на Сході України населення розмовляло виключно українською мовою. Це були корінні українці, які шанували свою культуру, мову, звичаї, історію, неймовірно прекрасні та чудові люди, про що свідчать художні твори Нечуя Левицького, Марка Вовчка, Квітки-Основ’яненка, які майстерно показали життя та побут українців Сходу. Москаля виставляли, як зайду, пияка і повну протилежність українцям.

Червона комуна увірвалася в мирне життя Сходу, мов смерч. Московські кати влаштували штучний голодомор працьовитому люду. Відібравши все, довели до відчаю. Зерно гноїлося на станціях та портах Баренцева моря, а в селах вмирали від голоду діти. Трупи збирали і вкидали до ями, утворивши сотні братських могил. Страшним злочином стало підібрати колосок в полі — розстрілювали на місці.

голодомор і геноцид українців
Коли українців майже не залишилось, почалось масове переселення на українські землі з Росії усілякого москальського непотребу, люпмену, який не вмів і не звик до праці на землі. Після такого переселення української мови не стало чути, з’явились чужі звичаї, пияцтво, чужоземна лайка.

І ось, тепер вони намагаються довести, що Схід — їх. Той самий Схід, де кожен клаптик землі пам’ятає плач голодних дітей, вбитих руками кривавих "асвабадітєлєй", де тоді, як і зараз, проливалась кров тисяч українців, де гинули найкращі сини та доньки України.

А спитай кого: "Якщо це твоя земля, то де поховані твої дід та баба?" — не скажуть. Адже або не знають, або не зізнаються, що не в Україні, а на чужій землі.

 

Поделитесь с друзьями хорошим настроением, вот Вам кнопочки:

« Попередня   Наступна цікавинка »