Вітаємо :)

Як правило пишу про психологію, але зараз патріотично-ностальгійне.

Була в часи юності популярна на компі стратегія - “Козаки” (хто 30+ пустили сльозинку). Розробники гри, що важливо, українці - GSC Game World. В цій стратегії можно було грати за країни які брали участь у європейських війнах. За всі країни Європи здобувши ресурси була механіка технологічно “перейти” із 17 до 18 сторіччя. Це давало нові наукові апдейти та унікальні юніти. Хто перший перейшов - той самий крутий стратег, і його всі боялися.

Знaєтe, чoмy paдянcькi кoлгocпники piзaлu cвuнeй внoчi, в ciняx, пoпepeдньo вдягнyвши нa гoлoвy мiшoк з зoлoю – щoб кaбaнчик зaдuxaвcя i нe кpuчaв? Нe знaєтe? Тoмy, щo чоловік, який влacними pyкaми виpocтив кaбaнa, зoбoв’язaний бyв вiддaти йoгo шкypy дepжaвi. Нa oфiцepcькi чoбoти, пopтyпeї тa iншe пoтpiбнe кpaїнi вiйcькoвe мaйнo.

Саме так, капіталісти зі США плюс дешева праця зеків - матеріальна база СРСР.

Для тих, хто ще не знав...

• Знаменитий Сталінградський тракторний завод був повністю збудований у США, демонтований і на 100 судах перевезений і зібраний в СРСР.
• "Дніпрогес" побудувала американська фірма Cooper Engineering Company (та німецька компанія Siemens). На цьому заводі створили перші танки.
• Горьківський автозавод (ГАЗ) був побудований американською компанією Austin.
• АЗЛК збудовано за проектом Форда. Знаменита Магнітка - точна копія металургійного комбінату в Гері, штат Індіана.
• Фірма Albert Kahn Inc. спроектувала та побудувала 500 радянських підприємств!

Цікава світлина 1952 року потрапила мені до рук. На ній колгоспниці с.Броварки Гадяцького р-ну Полтавської обл. готують до переробки коноплі. Не кожен знає (як і я) як це відбувалось. Після розповіді мами я зрозуміла, що давні рушники і сорочки цінніші від золота через вкладену у них працю.

Робота чумака така ж давня, як бажання українця посолити борщ. 300 років тому професія чумака означала престиж, багатство і звільнення від панщини. Вона була також вкрай небезпечною через грабіжників і хвороби. Вижити в безлюдному степу чумакам допомагали суворі правила.

В Україні історично й офіційно усталеним є тричленне найменування особи: прізвище, ім’я та ім’я по батькові. Кожна складова цієї назви – це не просто набір звуків, а ціла легенда про ваш рід, про ваших пращурів. Хочете переконатися? Спробуємо це довести на прикладі прізвищ.

Один купець їхав у Франкфурт на ярмарок і дорогою, на вулиці одного з селищ, загубив гаманець, в якому було 800 гульденів. Значна сума як на ті часи. Кінь тоді коштував 40 гульденів (Біблія Гутенберга коштувала 100 гульденів в пергаменті і 46 гульденів на папері). Тому втрата грошей, за які можна було придбати 20 коней, це, самі розумієте, прикра втрата.

Йшов тою дорогою місцевий тесля і знайшов важкенький гаманець. Приніс його додому. Нікому про нього не сказав, а заховав в очікуванні появи господаря втраченого гаманця — доведеться ж віддавати. А якщо не зголоситься — то інша справа. Та за будь-яких обставин треба почекати...

Бyлo цe дaвнo, щe зa cтapoї Aвcтpiї, в 1916 poцi. В кyпe пepшoго клacy швидкoгo пoтягy Львiв-Вiдeнь їхaли чoтиpи пacaжиpи: aнглiєць, нiмeць, iтaлiєць. Чeтвepтим бyв вiдoмий львiвcький юpиcт Бoгдaн Кociв. Poзмoвa вeлacя нaвкoлo piзних пpoблeм i тeм. Нapeштi зaгoвopили пpo мoви – чия кpaщa, кoтpiй з них нaлeжить cвiтoвe мaйбyтнє. Пepшим зaгoвopив aнглiєць...

Цікаву мапу знайшли українські філологи в журналі за 1916 рік. Несподівано, але тут є теперішнє Закарпаття разом, до речі, з Пряшевом (привіт словацькому прем'єрові), і вихід до Каспійського моря на сході. Від Сяну, власне, до Дону.

***
"Розвага", ілюстрований календар на 1916-17 рр., Фрайштадт, 1916, "Видавниче товариство ім. Івана Франка" з друкарні "Союза Визволення України".

Микола Миклухо-Маклай, відомий мандрівник українського походження, антрополог, етнограф, географ, дослідник народів Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії, автор близько 160 наукових праць. Його явне українство не заважало радянській і російській пропаганді вважати Миколу Миклуху-Маклая "найвидатнішим російським мандрівником", назвати його іменем Інститут етнографії академії наук СРСР тощо. Радянська експедиція, яка у 1971 році відправилася вивчати побут папуасів до "берега Маклая" у Новій Гвінеї, зафіксувала у мові папуасів кілька цікавих слів. Одне з них — "сокира". За 100 років це слово так і не зникло з лексикону папуасів!

У цей день, 17 квітня 1931 року, народився українець, без якого Стів Джобс не створив би свій перший комп'ютер.

Овен: Ребята, давайте прекращать этот разброд и шатание. Нам нужен главный. Предлагаю выбрать его на этом собрании.
Весы: А чем тебя не устраивает шатание?
Скорпион: И чем тебя не устраивает разврат?
Козерог: Он сказал – разброд, а не разврат.
Скорпион: Да? Жалко.
Водолей: Жалко у тебя знаешь где?
Скорпион: Там же, где у тебя водосток.

Чи є щось огидніше за всезеленську дурнувату владу? Так. Це — поява у владних кабінетах медвечуківсько-портновських зажопистів з шаріями, для яких совок є непоправною втратою, а Україна ідеальною державою, де для їх повного щастя є тільки одна проблема — українці. Без українців вони готові відродити в Україні совок і готові зробити все, щоб українським тут, навіть, і не пахло.

Тому розганяється ностальгія за сесесерівським життям зі всіма його примарними перевагами і принадами: пломбір, ковбаса і подібний художній свист.

СССР — это маразматики у власти и бедность, как норма жизни.

СССР — это лицемерие. При показном антизападничестве поездка за границу — это поощрение, а вещь из-за границы — небывалая удача.

СССР — это одинаковость во всём: в одежде, еде, песнях, мыслях.

Вы думаете почему в СССР были такие длинные очереди? Потому что еда была вкусная. И товары качественные. Не то, что сейчас. Теперь еда лежит - её никто не берёт. А в СССР производство еды приходилось ограничивать - чтобы люди не переедали. Если бы еда всё время была в магазинах, никто бы на работу не ходил. Все бы торчали в магазинах и жрали.

Новую канадскую мототехнику BRP можно купить в Киеве в мотосалоне "Логос-Киев" на ул. Юрия Ильенко, 89-А (бывшая ул. Мельникова).

1970-ті роки. Русифікація України йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає про те, що "між російською і Українською мовами нема ніякої різниці". Рильський нахиляється до мікрофона на столі і зауважує:
— Ну, що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить "кал южный", а Українською на вас треба казати "гімно південне".
Під загальний регіт залу промовець кудись втік.