19.08.2016 г. |
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця:
— Что? Чєво? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка?
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— В Україні живете і не знаєте мови.
Продавчиня теж була гостра та бідова:
— У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Павло Глазовий
|