Єдина країна
Быть свободным – это ничто, стать свободным – это все! Карл Людвиг Бёрне

Кажуть розумні люди...

Успіх не є ключом до щастя. Щастя – найважливіший ключ до успіху. Якщо Вам подобається те, чим Ви займаеєтеся – Ви обов'язково доб'єтесь успіху. (Альберт Швейцер)

Читайте також
Перша субота липня — свято Дніпра — головної річки України
04.07.2015 г.

річка Дніпро

Назва річки «Дніпро» вперше трапляється в літературних пам’ятках першої половини IV століття нашої ери і походить від давньосхідноіранського «велика ріка».

Народившись з невеликого джерельця на Валдайській височині, увібравши в себе води Прип’яті і Десни, приходить з Білорусі на територію України вже великою річкою Дніпро, яка має довжину 2201 км (981 км тече Україною) та впадає в Дніпро-Бузький лиман Чорного моря. Понад 20 тис. річок несуть свої води у Дніпро, формуючи його стік.

Давні греки називали річку Дніпро — Борисфеном, що означає "той, що тече з півночі", а людей, що жили на його берегах — борисфенітами. Місцеві жителі назвали річку Данапром. З історичних джерел відомо, що в назві Дніпро можна прочитати поєднання двох начал "Дана + Перун", які є основою життя. Дана у праслов’ян символізує жіночий початок Всесвіту: "да" — вода, "на" — мати, тобто "Мати-Вода". Перун — божество давніх слов’ян, уособлення небесного вогню, чоловічого начала Всесвіту.

Предки українців, давні східні слов’яни, називали її Славутичем ("син слави") — ця назва досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва. Турки називали Дніпро — Узу або Узи. По Дніпру проходив "шлях з варяг до греків", який зв’язував Балтійське та Чорне море і вів до Візантії. У народних піснях, історичних думах, український народ називав річку "Дніпром-Славутою", "Дніпром-братом", пов’язуючи з ним свій добробут та благополуччя.

Ідея святкування Дня Дніпра

Ідея виникла у жовтні 2002 року під час проведення Міжнародного Дніпровського форуму громадських екологічних організацій України, Білорусі і РФ.

Згідно перекладу Велесової Книги, зробленим Сергієм Піддубним, наші пращури його називали Ніпер: "Другий рядок. Перед знаком оклику стоїть слово Аполл, а не Аполлон. Виходить, що на наших землях його називали по-іншому. Але ця деталь на поточний момент нас не цікавить. Зате бачимо, що маємо справу з якимсь зверненням до бога Аполлона: «О, Сонце, що не тухне, Аполл!» або «О, боже безсмертний Аполл!» Наступне слово Ніпрос — це Дніпро (у Влесовій Книзі — Ніпер)".

Нині водою Дніпра користується 70% населення України. Загальна природна довжина річки складає 2285 км (після створення каскаду з шести водосховищ вона скоротилася до 2201 км), площа басейну — 504 тис. кв.км, висота витоку — 252 м, а середній нахил русла дорівнює 11 см на 1 км.

Тече Дніпро по Україні... Вiршi Анатолiя Iванова.

Поміж Чернігівських лісів...
Ось Оболонь уже в долині,
І Київ у святій красі.

Позаду Канів і Черкаси,
Ген — ген синіють в далині.
Дніпропетровськ з’явився красень,
В воді блищать його вогні.

Лоцкам’янка, Кодак старинний,
Дніпропетровське джерело —
Мій край пісенний, солов’їний,
Душі надійнеє крило.

Нема ріднішого у світі
Для мене краю на землі,
Де цвіркунів в високім житі
Ловили, як були малі.

Ходили за село далеко…
Там край землі здавався нам.
Село моє — святая Мекка,
Душі і серця Божий Храм.

Ось Запоріжжя, Січ козацька,
Схиляю голову свою,
Це все свідомо, не зненацька,
У думах довго я стою.

Горжусь країною, землею,
Що довелось мені тут жить.
Не українець ти душею,
Якщо не можеш це любить.

Oксана Кoзак
svitua.org

 
Наступна цікавинка »