Кажуть розумні люди...Життя можна почати з чистого листа, тільки почерк змінити важко. |
Урок російської літератури у верховинській школі |
23.01.2008 г. | |
Вчителька: — Дети. Что вам было задано? Діти: — Читати „Му-му". — Прочли? Василько, иди к доске, рассказывай сюжет. Василько йде до дошки. — А „сюжет" вто што такоє? — О чем книга? — Ааа!! Книжка про вто, як єден дуже худобний, ай до того глухонІмий хлоп, мав єдной малинькой псятко. А дуже вун тото псятко любив. Так го бавив ай сокотив што. Бо бов самий на світі ги перст. — Василько, рассказывай, пожалуйста, на русском языке. — Но, пак, чЕкайте, дораз буде... А тот хлоп, што кликався Ґєрасім, робив у єдної, дуже гамішної панії. Но... такой всякой юй чинив: вОди принести, дривцят нарубати ци може іщи дАшто... — Василько, пожалуйста, на русском языке!! — Тадь, чЕкайте, дораз буде, но!!! Но а тота панія дуже тото псятко не любила. Ревновала, ци што? Ага... А псятко тот сигінь-хлоп кликав Муму. Тадь бо глухонімий був, нє? Ай казала панія Ґєрасімові жеби тото псятко утопив. — Василий, отвечай на русском языке!!! У нас урок РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ!!! — Но щи мало чекайте, дораз буде, но! Чекайте. Не хотів, сарака топити псятко, айбо што мав чинити — кіть панія така ги пес збісний гамішна. Узяв мотуз, єдну тиглу, пушов ид ріці. Заязав псяткови тиглу на шию, тай, промыкавучи слызы, вер го у воду. А оно, сигіняшноє, упхало му удтіть пысок, тай чисто тобы по-псячи’му каже вашою рассєйською мовою: — Ґєрасім! За что?! |
« Попередня | Наступна цікавинка » |
---|