Єдина країна
Быть свободным – это ничто, стать свободным – это все! Карл Людвиг Бёрне

Кажуть розумні люди...

Інтернет з'єднує людей, що знаходяться далеко, але часто роз'єднує з тими, хто знаходиться поруч.

Урок російської літератури у верховинській школі
23.01.2008 г.
Вчителька:
— Дети. Что вам было задано?
Діти:
— Читати „Му-му".
— Прочли? Василько, иди к доске, рассказывай сюжет.
Василько йде до дошки.
— А „сюжет" вто што такоє?
— О чем книга?
— Ааа!! Книжка про вто, як єден дуже худобний, ай до того глухонІмий хлоп, мав єдной малинькой псятко. А дуже вун тото псятко любив. Так го бавив ай сокотив што. Бо бов самий на світі ги перст.
— Василько, рассказывай, пожалуйста, на русском языке.
— Но, пак, чЕкайте, дораз буде... А тот хлоп, што кликався Ґєрасім, робив у єдної, дуже гамішної панії. Но... такой всякой юй чинив: вОди принести, дривцят нарубати ци може іщи дАшто...
— Василько, пожалуйста, на русском языке!!
— Тадь, чЕкайте, дораз буде, но!!! Но а тота панія дуже тото псятко не любила. Ревновала, ци што? Ага... А псятко тот сигінь-хлоп кликав Муму. Тадь бо глухонімий був, нє? Ай казала панія Ґєрасімові жеби тото псятко утопив.
— Василий, отвечай на русском языке!!! У нас урок РУССКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ!!!
— Но щи мало чекайте, дораз буде, но! Чекайте. Не хотів, сарака топити псятко, айбо што мав чинити — кіть панія така ги пес збісний гамішна. Узяв мотуз, єдну тиглу, пушов ид ріці. Заязав псяткови тиглу на шию, тай, промыкавучи слызы, вер го у воду. А оно, сигіняшноє, упхало му удтіть пысок, тай чисто тобы по-псячи’му каже вашою рассєйською мовою:
— Ґєрасім! За что?!
 
« Попередня   Наступна цікавинка »